- Не так, Баба-Яга, і не сяк! Я що сказав? Хочу пирогів з сиром! А ти ватрушок напекла. У пирогів сир де? Усередині. А у ватрушок? Зверху. Їж тепер сама! 
- Дитятко миле! Пирогів-то я з морквочкою тобі напекла. А ватрушечки рум'яненькі, запашненькі, самі до рота просяться. 
- До твого рота просяться, ти і їж, - грубо відповідав Кузька. - Одне дитятко, і того нагодувати толком не можеш. Ех ти, Баба-Яга, кістяна нога! 
- Чадушко моє діамантове! Поїж, зроби милість! - Вмовляла Яга, поливаючи медом гору ватрушок. - Гаряченькі, свіженькі, з пилу з жару. 
- Не хочу і не буду! - Знову грубо відповів Кузька. - Ось помру у тебе з голоду, тоді дізнаєшся. 
- Ой-ой, голубчику мій золотенькій! Прости мене, дурну бабу! Не догодила! Може, півника хочеш льодяникового, на паличці ... Читати далі »