Пана Ши-мі я поступово привчив готувати тільки звичні мені речі: свиняче, куряче або качине м'ясо, рибу. Все це тут є, але довгоносі всьому воліють коров'ячого м'яса. Може бути, через це їхні почуття так огрубіли? Пан Ши-мі, ймовірно, попередив пані Кай-кун про мої звички, тому що вибір страв був явно не випадковий. Спочатку була кета з лимоном. Холодна, на щастя; зазвичай довгоносі поїдають свою їжу палюче гарячою. Від такого жару всі органи смаку негайно замикаються. Тонких нюансів в такому стані ніхто розрізнити не здатний. Але кета була холодною. Потім був салат, потім свинина, хоча і порізана тоненькими скибочками. Рис у них теж є, але він лише віддалено подібний до нашого; головною ж приправною стравою у них вважається зовсім не відомий у нас корінь, такі
жовтуваті бульби, привезені, за словами пана Ши ... Читати далі »