На столі немов за помахом чарівної палички виникло п'ять високих кухлів пива з пишними жовтуватими шапками густої піни. До пива подали традиційну закуску: курячі крильця, запечені в тісті, і білий пряний соус. 
Мої нові знайомі жадібно припали до заповітним судинах. 
- Ех, добре! - Заявив Колот за двадцять секунд, відставляючи порожню кружку і витираючи запінені губи. - Вдалося пивце, що й не скажи! 
- У самий раз, - підтвердив Бровика, облизуючись і простягаючи руку за крильцем. - Та ви пийте, пані відьмо, не соромтеся. Хороше пиво, за старовинними рецептами варено, ще прадід мій таке пиво до королівського двору поставляв. "Джміль" іменується, на десяти цілющих травах настояне, медом липовим приправлене. 
Я боязко сьорбнула з кухля... Ой... тільки зараз я зрозуміла, що жижа, яку подають у столичних шинках, негідна навіть стояти в одному льосі з цією амброзією! Легке, пряне, Пиво з великої літери, воно саме струменіло в горло, граючи всіма відтінками смаку і запаху - від хмільної гіркоти до терпкої медової віддушки. ... Читати далі »