Весь нижній поверх тітчиного будинку був зайнятий рестораном, і яким рестораном! По справедливості він вважався найкращим у Москві. І не тільки тому, що розміщувався він у двох великих залах зі склепінчастими стелями, розписаними бузковими кіньми з ассирийскими гривами, не тільки тому, що на кожному столику містилася лампа, накрита шаллю, не тільки тому, що туди не міг проникнути перший-ліпший чоловік з вулиці, а ще й тому, що якістю своєї провізії Грибоєдов бив будь-який ресторан у Москві, як хотів, і що цю провізію відпускали за самою хорошою, аж ніяк не обтяжливою ціною.

Тому немає нічого дивного в такому хоча б розмові, який одного разу чув автор цих найправдивіших рядків біля чавунної решітки Грибоєдова:

- Ти де сьогодні вечеряєш, Амвросій ?

- Що за питання, звичайно, тут, дорогий Фока! Арчибальд Арчибальдович шепнув мені сьогодні, що будуть порційні судачки а натюрель. Віртуозна штука!

- Вмієш ти жити, Амвросій! - Зітхаючи, відповів худий, запущений, з карбункулом на шиї Фока рум'яногубому гігантові, золотистоволосому, пишнощокому Амвросію - поету.

- Ніякого уміння особливого у мене нема, - заперечував Амвросій, - а звичайне бажання жити по-людськи. Ти хочеш сказати, Фока, що судачки можна зустріти і в "Колізеї". Але в "Колізеї" порція судачків коштує тринадцять рублів п'ятнадцять копійок, а у нас - п'ять п'ятдесят! Крім того, в "Колізеї" судачки третьоденні, і, крім того, ще у тебе немає гарантії, що ти не отримаєш в "Колізеї" виноградним пензлем по морді від першої-ліпшої молодої людини, що увірветься з театрального проїзду. Ні, я категорично проти "Колізею", - гримів на весь бульвар гастроном Амвросій. - Не вмовляй мене, Фока!

- Я не вмовляю тебе, Амвросій, - пищав Фока. - Удома можна повечеряти.

- Слуга покірний, - сурмив Амвросій, - уявляю собі твою дружину, яка намагається спорудити в каструльці в загальній кухні будинку порційні судачки а натюрель! Ги- ги- ги !.. Оревуар, Фока ! - І, наспівуючи, Амвросій спрямовувався до веранди під тентом.

Ех-хо-хо... Так, було, було!.. Пам'ятають московські старожили знаменитого Грибоєдова! Що відварні порційні судачки! Дешевка це, милий Амвросій! А стерлядь, стерлядь в сріблястій каструльці, стерлядь шматками, перекладеними раковими шийками і свіжої ікрою? А яйця - Кокотт з шампіньоновим пюре в чашечках? А філейчики з дроздів вам не подобалися? З трюфелями? Перепели по-генуезьки? Десять з половиною! Та джаз, та ввічлива послуга! А в липні, коли вся родина на дачі, а вас невідкладні літературні справи тримають у місті, - на веранді, в тіні кучерявого винограду, в золотій плямі на найчистішій скатертині тарілочка супу-прентаньер? Пам'ятаєте, Амвросій? Ну що ж питати!

По губах вашим бачу, що пам'ятаєте. Що ваші сижки, судачки! А дупеля, гаршнепа, бекаси, вальдшнепи по сезону, перепілки, кулики? Шиплячий в горлі нарзан?! Але досить, ти відволікаєшся, читачу!