У тихому маленькому готельчику в одній крихітній країні матінка Вітровоск сиділа за столом і з глибокою підозрою розглядала страву, що стояла перед нею. Хазяїн пурхав навколо з відчайдушним виглядом людини, яка явно підозрює, що нічого доброго від нинішніх гостей чекати не слід. 
- Добра нехитра домашня їжа, - сказала матінка. - От і все, що мені треба. Ви мене знаєте. Я не з вибагливих. Хоч кого запитайте, будь-хто скаже, що я не з вибагливих. Просто хочу звичайної їжі. Щоб там поменше жиру і всього такого. А то, бувалоча, скаржишся, що в салаті щось не те, а потім виявляється, немає, це якраз те, що ти і замовляла. 
Нянечка Ягг заткнула серветку за воріт сукні і нічого не відповіла. 
- Взяти, приміром, ту забігайлівку, де ми вчора зупинялися, - продовжувала матінка Вітровоск. - Якщо подумати, ну що такого особливого може трапитися з сандвічами, вірно? Тобто я маю на увазі... із звичайними сандвічами. У всьому світі, здавалося б, немає їжі простіше. Так немає ж, але ці чужинці навіть сандвічі криво готують. Ха! 
- Вони називають їх не сандвічами, матінко, - повідомила Маграт, не зводячи очей з пательні господаря. - Вони називають їх ... здається, вони називають їх будербородами. 
- А по-моєму, все було дуже смачно, - сказала нянюшка Ягг. - Особливо мені оселедець солоненький сподобався. 
- Зате вони, схоже, вирішили, ніби ми і не помітимо, що верхнього шматка хліба-то не вистачає! - Переможно вигукнула матінка. - Ну я вже їм висловила все як на духу! Наступного разу сто разів подумають, перш ніж позбавляти чесних людей шматка хліба, який належить їм по праву! 
- Це точно, - похмуро сказала Маграт. 
- Терпіти не можу, коли порядній їжі дають всілякі там дурні назви і людям навіть не зрозуміти, що вони їдять, - фиркнула матінка, яка твердо вирішила до кінця викрити недоліки чужоземної кухні. - Людина повинна їсти те, що знає. Назва повинна бути простим. "Біг Смак" або ... або ... 
- "Фіг з Маслом", - неуважно допомогла нянюшка. 
Вона з нетерпінням спостерігала за дозріванням булочок. 
- Саме так. Гідна, чесна їжа. А взяти те, що ми їли на обід? Нічого не скажу, смачно, - милостиво погодилася матінка. - Зрозуміло, в закордонному сенсі цього слова. Так вони ж називали це "куйссес де греннолль", а кому відомо, що це означає? 
- Жаб'ячі лапки, - не подумавши, перевела нянюшка. 
Тишу заполонив надзвичайно тяжкий подих матінки. Обличчя Маграт стрімко залила зеленувата блідість. Ситуація була критичною - давно вже нянечці Ягг не доводилося так швидко міркувати. 
- Звичайно, це були не справжні жаб'ячі лапки, - поспішно виправилася вона. - Ну, це ніби як "їжачки" - там же не справжні їжаки, а насправді м'ясний фарш і хліб. Просто назва така смішна. 
- Не бачу нічого смішного, - заявила матінка. 
Вона повернула голову і подивилася на булочки. 
- Принаймні, булочки їм навряд чи вдасться споганити, - сказала вона. - Як вони, до речі, в тутешніх місцях називаються-то? 
- Куроссани начебто, - відповіла нянечка.

Круасани з суницею, ожиною та шоколадом

Інгредієнти:

• листкове тісто - 500г 
• суниця, ожина - за смаком 
• шоколад 
• цукор 
• рослинне масло 
• мука 

для прикраси: 

• какао 
• цукрова пудра. 

Трохи розкачати тісто, посипавши поверхню борошном. Змастити рослинним маслом, розрізати фігурним ножем на порції, посипати цукром, викласти начинку: суницю, ожину і шматочки шоколаду. Загорнути в трубочку, надати форму півмісяця. Випікати в розігрітій духовці при 220С близько 15 хвилин. При подачі посипати цукровою пудрою і / або какао.