Медовий Спас (Маковія) відзначають 14 серпня. Символом цього дня вважається мак. У церквах в день Медового Спаса згадують Соломію і сім її синів-Маковеїв, які загинули за віру. Крім того, цей день для церкви подвійно святковий, так як в 988 році князь Володимир прийняв християнство.



  Жителі Україні перед святом готують спеціальні букети «маковійських» квітів. Як правило, букет складається з головок маку, м'яти календули і чебрецю. Кожна рослина має своє символічне значення і певні магічні властивості. З цими букетами люди вирушають на святкову службу до церкви та освячують квіти, а також макові пироги і т.д. Читати далі...

  Найсвітлішим, улюбленим і шановним святом православних християн завжди була Пасха. Свято Пасхи прийшло на Русь разом із Хрещенням. Після Великого Посту на стіл цього дня виставляються самі різні і смачні страви.



  Крім традиційних і ритуальних страв - фарбованих яєць, пасхальної баби, пасок, на стіл подають різноманітні м'ясні страви, які не вживалися під час Великого Посту.



  Традиційний великодній хліб, простіше кажучи паска, крашанки, домашня буженина і ковбаса, холоду або холодець, тушкована капуста - бігос, м'ясні страви з грибами і овочами, страви з курки і качки, компот або кисіль з вишні, пироги. Читати далі...

  З березнем пов'язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не останню роль у цьому відігравала і та обставина, що це був у наших далеких предків початок нового року.



  Культом новолітування вважалося рівнодення. До речі, сучасна астрономічна весна також настає 21 березня о 6 годині 52 хвилини.

  А 22 березня Сорок Святих — день пам'яті ревнителів християнських, що прийняли жорстоку смерть за віру біля озера Севастійського.



  ...У IV столітті імператор Лікіній видав указ, спрямований проти християн. В одному з полків, що були розташовані в місті Севастії, перебувало сорок відважних і безстрашних воїнів, що сповідували християнство. Згідно з наказом імператора, воєвода переконував воїнів зректися віри і поклонитися язичницьким богам. Та вої були непохитними. Читати далі...

    Побіжна розповідь про найпоширеніші продукти харчування українців буде неповною, якщо не вдатись до невеличкого історичного дослідження щодо широкого вживання деяких страв. Наприклад, курятина у багатьох народів традиційно була стравою жертовною. Найперше це стосується країн Азії та Сходу, звідки родом ця домашня птиця. Звичайно, крім курей, у жертву приносили й інших тварин, навіть молочні продукти, зрештою вони і стали основою раціону слов'ян. Зазначимо, що в їжу не вживалась конина, оскільки кінь традиційно пов'язаний в уявленнях язичників з сонячним та поховальним культами. Заборона існувала і на вживання м'яса деяких диких тварин, які вважались «нечистими», пов'язаними з нижнім ярусом древа життя. Будь-яке м'ясо вважалось придатним до споживання після обезкровлення, при подальшому розвитку народної кухні кров стала використовуватись для приготування обрядових ковбас.Посилаючись на часи після прийняття християнства, які дещо змінили звичне багатовікове меню наших предків, хочеться зазначити, що певною мірою змінилась і традиційна обрядність. Жертвоприношення зникли, їх замінили трапези, проте суть залишилась незмінною. Тобто язичницькі свята і обряди, християнізуючись, зберегли прадавню свою основу і відповідну атрибутику, до якої належить і споживання певних страв до свят. Такі страви називаються обрядовими.