Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту
Категорії розділу
Історичні цікавинки [22]Кулінарна еволюція [3]
Хмаринка тегів
Пошук по сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 19
Переклад сторінки
Ми Вконтакте
Друзі сайту
Статистика
Головна » Статті » Історія кулінарії » Історичні цікавинки

Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік)
   Принадність старого Нового року для православних ще й у тому, що в це свято можна насолодитися скоромними стравами та повеселитися від душі, оскільки Різдвяний піст уже завершений.
   Відзначати старий Новий рік стало традицією в Україні, Росії, Білорусії, Молдавії, Вірменії, Казахстані та Грузії, також у Сербії (тут його називають Сербський Новий рік), Македонії та Чорногорії і, як не дивно, у деяких німецькомовних кантонах Швейцарії.
   В Україні здавна Новий рік вважався найяснішим і веселим святом: по-перше, після Різдва закінчувався досить суворий піст, а по-друге, у це свято прощалися всі образи та непорозуміння і починався новий життєвий цикл.
  Переддень Нового року називали Щедрий вечір, тому що кутю, приготовлену в цей день, на відміну від різдвяної, можна було заправляти смальцем, вершковим маслом, вершками або молоком. День напередодні Нового року присвячений преподобним Маланці та Василію.

ТРАДИЦІЇ НОВОРІЧНОГО СТОЛУ
   У Новий рік прийнято було готувати безліч страв: до того ж цінувалося, якщо вони різноманітні та ситні, адже чим більше страв на столі, тим щедрішим обіцяв бути наступний рік.
На чолі столу, як і на Різдво, стояли кутя та узвар.
   Цього разу кутя була щедрою та багатою, її могли варити з додаванням молочних продуктів і обов'язково заправляти тваринним жиром. Крім цього, у неї традиційно клали й мак, ізюм, та інші сухофрукти.
   Готували кутю особливим способом: найстарша жінка в родині повинна була у 2 години ночі принести крупу, а найстарший чоловік - воду з річки або колодязя. Крупу й воду залишали стояти на столі, поки повністю не розтопиться піч, при цьому доторкатися до них суворо заборонялося, щоб кутя вдалася. Всі етапи готування цієї страви супроводжувалися спеціальними примовляннями, щоб нечиста сила не зіпсувала обрядову кашу.
   На куті й ворожили: якщо вона вилазила за межі горщика - бути лиху. Якщо горщик з кутею лопнув - це до нещастя. Якщо кутя вийшла рум'яна й розварена - це на щастя та благополуччя в родині. Якщо кутя дрібна та бліда - до нещастя й хвороб. Якщо каша вдавалася, її з'їдали майже відразу, якщо ні - викидали на заході в річку.
   Узвар пили звичайно у завершенні трапези, а сухофрукти, як символ родючості, роздавали дітям і молоді, щоб вони росли та були здоровими.
На новорічному столі обов'язково були присутні страви зі свинини. Так ще язичники вважали свиню місячною твариною, а Василій, який у християнстві став святим, був заступником свиней. Крім того, ця тварина традиційно вважалася символом родючості та статку. Наші предки були впевнені, що свиня, котра риє завжди вперед, «пририє» до будинку багатство й щастя. Тому за народними звичаями на Новий рік готують свинячі внутрішності, на них ворожать, яким буде врожай, а зі свинячих ніжок варять холодець, щоб у людей не боліли ноги, готують кров’янку, печіночні ковбаси, печеню, верещаку (стародавня українська страва зі свинячих порібнин), смажать і коптять сало, готують із салом потапці (маленькі бутербродики), фарширують цілого молочного порося, варять борщ тощо.
   На святковому столі були присутні також страви з яєць і сиру: яєчня, запіканки та бабки. А от їсти птаха й рибу в новорічну ніч було поганою прикметою, тому що вважалося, що щастя «полетить» або «спливе» з будинку.
   Багатий традиційний новорічний стіл і різноманітними виробами з тіста: варениками з різними начинками (м'ясом, сиром, маком), млинцями (які є символом сонця та благополуччя), книшами, калачами й паляницями (теж символами благополуччя, адже чим краща та рум’яніша випічка, тим більше щастя в новому році). Випічкою обдаровували й тих, хто приходив засівати в новорічну ніч.
   Дівчата пекли й обрядові булочки - балабушки, на яких ворожили про нареченого: балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку, чию балабушку він схватить першою, та дівчина першою і вийде заміж.
  Подавали до столу вареники з «сюрпризами»: усередину кожного вареника додавали різні незвичайні «начинки». Якщо комусь попадалося борошно - це до страждань, квасоля - до дітей, ґудзик - до обновки, цукор - до гарного життя, сіль - до важкого життя, перець - до несподіванок, мотузочка - до дороги, копієчка - до грошей.
  Господарі накривали святкові столи рушниками і прикрашали колосками, у центрі столу ставили кутю й запалювали свічу, щоб ушанувати пам'ять предків, з куті починали трапезу. Гарною прикметою було, якщо за столом збереться парна кількість гостей. Якщо так не виходило, господарі повинні були поставити порожню тарілку. Коли усі починали їсти, не можна було вставати через стіл, усе мало було бути у господарки під рукою. Святкування зазвичай було веселим, і гості сиділи до опівночі. Молодь ходила всіх поздоровляти і засівати пшеницею, бажаючи щедрого Нового року. Було прийнято пригощати усіх тих, хто заходив у будинок.

ОСОБЛИВЕ СВЯТО ДЛЯ НЕЗАМІЖНІХ І НЕОДРУЖЕНИХ
14 січня ушановують Святого Василія, заступника незаміжніх дівчат і неодружених хлопців. Ось чому в ніч на Василія дівчата завжди збиралися разом і всідалися ворожити. Взагалі, весь період святок (з 7 по 19 січня) можна заглядати в майбутнє, і гадання в ці дні вважаються правдивими. А от для хлопців, які ходять у цей час посівати по домівках - це на руку, відразу можна примітити серед дівчат собі наречену.
Також у цю ніч і щедрують. За традицією, щедрувати починають увечері 13 січня - і до опівночі. Посівають вранці 14 січня, до опівдня. Щедрують - дівчата, посівають - хлопчики, і не навпаки, щоб успіх і щастя не злякати. Вважається, що перший посівальщик на Старий Новий рік приносить у дім щастя. За народними повір'ями, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, тому дівчата не посівають.
А усім разом у цю ніч можна водити Меланку (ще одну покровительку 14 січня), Козу, Чорта та придумувати театралізовані дійства. Головна прикмета в цій справі - чим більше шуму та веселощів, тим щасливішим буде рік, що наступив.

Категорія: Історичні цікавинки | Додав: Kender (03.03.2014)
Переглядів: 315 | Теги: релігійні свята | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar