Аранчіні – сицилійська страва. Це невеликі рисові кульки овальної або круглої форми з різноманітними начинками. Спочатку вони складалися просто з рису з шафраном, згодом вони придбали свою зовнішню схожість з золотистим апельсином, коли в рецепті з’явилося панірування. Власне, звідси і назва: “аранчіно” – це апельсин. Читати далі...  

Фондю - національне швейцарське блюдо. Класик кулінарії В. В. Похлебкин стверджує навіть більше: «фондю - головне і практично єдине національне блюдо швейцарців». «Фондю», з'явилося на світ завдяки швейцарським пастухам близько семи століть тому - так стверджує одна з версій походження страви. На засніжені альпійські пасовища пастухи брали з собою в числі харчів хліб і сир, а також вино, щоб зігріватися в холодні годинни. А з начиння з ними завжди був глиняний горщик «caquelon», в якому на вогні переплавлялися залишки затверділогосиру разом з вином. У цю теплу смачну і ситну масу швейцарці умочували шматочки хліба. Саме так виглядала церемонія фондю на зорі винаходи цієї страви. З полів і лугів типова страва селянської кухні поступово перемістилася в багаті будинки, а вже потім потрапило на столи аристократії. Зрозуміло, для вищого світу блюдо готувалося з кращих сортів сиру і вина і супроводжувалося багатим асортиментом найсвіжіших хлібів. Читати далі...

Черімойі - плодова рослина роду Annona (сімейства Annonaceae). Батьківщиною цього фрукта прийнято вважати Еквадор, Колумбію і Болівію. В даний час експортерами черімойі є Таїланд, Малайзія, Китай, Австралія, Іспанія, Чилі. Через свого обмеженого поширення фрукт придбав малу кількість розмовних назв, і більшість з них просто локальні варіації у вимові, наприклад, chirimoya, cherimolia, chirimolla. Черімойя відома також під ім'ям «дерево морозива», яке вона отримала завдяки своїй консистенції, що нагадує в замороженому вигляді консистенцію морозива. Смак черімойі, нагадує ананас, папайю, полуницю, манго, банан і вершки одночасно. Плоди черімойі містять безліч корисних речовин: білки, вуглеводи, фолієву кислоту, кальцій, фосфор, залізо, тіамін, рибофлавін, глюкозу, фруктозу, сахарозу, целюлозу, лінгнін і пепсину, а також органічні кислоти - лимонну і янтарну. Читати далі...

Цацикі (tzatziki) – це  грецький соус, приготований на основі натурального йогурту, часто з козячого або овечого молока. Щоб приготувати цей соус, йогурт проціджують через марлю, щоб його консистенція досягла максимальної густини. Найбільш характерною є сметаноподібна консистенція.  У йогурт додають трохи часнику, натертий натертку огірок, трохи оливкової олії, сіль, перець. Як правило, заправляють зеленню (петрушка, кріп або м’ята), можна додати і трохи лимонного соку.   Цацикі використовують як доповнення або соус-діп з овочевими та м’ясними закусками. Читати далі...

Шифонад - слово прийшло до нас з французької та міжнародної кухонь, в перекладі на зрозумілу нам мову означає «клаптик». Читати далі...

Ян-кен-пон - японське позначення страв, в яких використовується ефект «кулінарного обману», тобто несподіванки, що викликається зовнішнім виглядом страви порівняно з його консистенцією і смаком. Читати далі...

Водяна баня (Bain-marie) - це французький термін, що означає кухонне начиння, яке дозволяє ніжно нагрівати продукти до фіксованої температури, або підтримувати їх теплими протягом певного часу. Читати далі...

Хумус - це закуска, основними компонентами якої є нут (турецький горох) і кунжутна паста (тхина). Хумус приправлений різними добавками, наприклад: оливкова олія, часник, паприка, петрушка, гострий перець, часник, кедрові горіхи і багатьма іншими.

Читати далі...

Назва цієї незвичайної рослини в перекладі з грецького означає «бульбашка». Фізаліс ще називають мексиканським помідором, оскільки його батьківщина – Мексика, а помідор – близький родич. Інші назви: суничний томат, перуанський агрус, земляна журавлина. Характерною особливістю всіх фізалісів є плід-ягода, що знаходиться у схожій на китайський паперовий ліхтарик оболонці. 
-Фізаліс овочевий (він же клейкоплодний, перуанський агрус або мексиканський томат) з помаранчевими плодами із приємним запахом; 
-Фізаліс опушений (він же флоридский, родзинковий або суничний), зі світло-зеленими ягодами, що мають солодкувато-гострий смак. Читати далі...

Айсінгом називають білково-цукрову масу, з якої виготовляють об’ємні прикраси для кондитерських виробів. Здається неймовірним, але з простої суміші білка з цукром можна виготовити справжні шедеври, і навіть найпростішу випічку зробити неймовірно привабливою. Недарма англійською назва цієї глазурі royal icing –королівська глазур.

Маленькі секрети:

*  Цукрова пудра повинна бути якомога дрібнішою і її обов’язково потрібно пересіяти крізь сито.
*  Висушені фігурки треба зберігати в коробках чи пластикових контейнерах у сухому місці. 
*  Кондитерські вироби, прикрашені айсінгом, не можна зберігати в холодильнику, тому що при низьких температурах прикраси легко ламаються.
*  Білок потрібно збивати виделкою або вінчиком, але ні в якому разі не міксером.
*  Сік лимона чи лимону кислоту потрібно додавати наприкінці збивання, тоді фігурки будуть не такі крихкі.
*  Якщо суміш підфарбовується рідким барвником, кількість цукрової пудри потрібно збільшити.
*  Айсінгом можна малювати безпосередньо по поверхні торта, але вона не повинна бути вологою – креми, повидло, желе, збиті вершки як основа для айсингу непридатні.
*  Під час перерви у роботі насадку та масу потрібно прикрити вологою серветкою, щоб вона не підсихала. Читати далі...