- Так от, - почав Неттлінгер, - на закуску можна взяти чудову сьомгу, на друге курчат з pommes frites і салатом; я думаю, що десерт ми виберемо потім; знаєш, апетит до десерту приходить до мене вже під час їжі, тут я покладаюся на свій інстинкт, він мені підкаже, що взяти - сир, тістечко, морозиво або омлет, але щодо одного я впевнений заздалегідь - щодо кави.
Неттлінгер говорив так, немов читав лекцію з циклу "Як зробитися гурманом"; звертаючись до Шрелле, він повторював, як слова молитви:
- Entrecote a deux, відварна форель, медальйони з телятини.
Шрелла спостерігав, як Неттлінгер з благоговінням водив пальцем по меню; на деяких стравах він зупинявся, прицокував язиком і нерішуче хитав головою.
- Я все ж замовлю курочку, - сказав він.
- А сьомгу?
- Ні, спасибі.
- Ти даремно відмовляєшся від такого делікатесу, адже ти, напевно, голодний як вовк.
- Так воно і є, - сказав Шрелла, - але я налягатиму на десерт.
- Воля твоя.
Офіціант приніс ще дві чарки "мартіні" на підносі, який, напевно, коштував більше, ніж цілий спальний гарнітур; Неттлінгер взяв з таці чарку і передав її Шрелле, потім узяв свій "мартіні", нахилився вперед і сказав:
- П'ю за твоє здоров'я, ця чарка - за тебе. Ти не заперечуєш, якщо я приступлю до супу?
- Будь ласка, - сказав Шрелла.
Неттлінгер наливав ополоником суп з срібної супової миски; зрозуміло, блідо-жовті галушки в цьому супі були замішані на кістковому мозку самої кращої, добірної худоби, яка коли-небудь паслася на німецьких пасовищах; сьомга в оточенні свіжого салатного листя відливала золотом, скибочки підсушеного хліба ніжно підрум'янились, на кульках масла блищали сріблясті крапельки води...
Поки Шрелла їв хліб з сьомгою, кельнер і хлопчик, який допомагав йому, накривали стіл для основної страви; на маленьких столиках вони споруджували складні пристосування для зберігання тепла, а на великому столі розклали прилади і розставили тарілки, попередньо забравши весь посуд. Неттлінгеру подали вино, Шрелле - пиво. Неттлінгер пригубив свою чарку.
- Трохи тепліше, ніж слід, - сказав він.
Шрелла почекав, поки йому поклали курку з картоплею та салатом, кивнув Неттлінгеру і підняв свою склянку з пивом, спостерігаючи за тим, як кельнер поливав шматок філе на тарілці Неттлінгера густим темно-коричневим соусом.
Медальйони з телятини з грибами
Інгредієнти:
Телятини - 500 гр- Прованські трави - 1 ч.л.
- Соєвий соус - 2 ст.л.
- Імбир мелений - 0,5 ч.л.
- Печериці (свіжі) - 200 гр
- Сир (твердий) - 150 гр
- Олія рослинна - 5 ст.л.
Приготування:
Філе телятини нарізати шматочками товщиною 1 см. Замаринувати в соєвому соусі, прованських травах та імбирі. Маринувати від 30 хвилин. Сформувати медальйони: обв'язати шматочок м'яса ниткою, щоб вийшли круглі шматочки. Підсмажити на сковороді до рум'яної скориночки з обох боків на олії. Нитку зняти. Гриби нарізати тонко, підсмажити на олії. Викласти м'ясо в форму для запікання, попередньо змастити форму рослинною олією, на кожен шматочок м'яса покласти гриби, посипати тертим сиром. Запікати в духовці доки сир не розплавиться (близько 15 хвилин).
