Сніданок.
На столі стояли горщики з мармеладом і медом, мисочки з рисовою і вівсяною кашею, тарілки з омлетом і холодним м'ясом; особливо щедро було подано масло, і хтось вже зняв скляний ковпак, який прикривав швейцарський сир «зі сльозкою», щоб відрізати собі шматок, а посеред столу височіла ваза з сушеними і свіжими фруктами. «Їдальна діва» в чорному і білому поцікавилась у Ганса Касторпа, що йому завгодно: какао, каву або чай. Вона була зовсім маленька, немов дівчинка, зі старообразно довгим личком, - та це ж карлиця, вирішив він з переляком. Він глянув на двоюрідного брата, але той лише вздернул плечі і брови, немов хотів сказати : «Ну і що ж?» Тому Ганс Касторп схилився перед силою фактів і з підкресленою ввічливістю, саме тому, що перед ним була карлиця, попросив чаю і взявся за рисову кашу з цукром і корицею, причому його погляд ковзав і по інших стравах, яких йому хотілося спробувати, а також по сидівшим за сімома столами пацієнтам; вони ж були колегами Йоахіма, його товаришами по нещастю, і всі носили в собі ту ж хворобу; зараз вони жваво розмовляли, поглинаючи сніданок.
.....
Обід теж був приготований відмінно, і всі подавалося надзвичайно щедрими порціями. Цей обід, включаючи живильний суп, складався щонайменше з шести блюд. За рибою послідувало смачне м'ясне блюдо з різноманітним гарніром, потім овочі, смажена птиця, борошняне, не поступається поданою вчора ввечері , і нарешті сир і фрукти. Кожною стравою обносили двічі - і недаремно. Хворі, які сиділи за всіма сімома столами, накладали собі повні тарілки і старанно все з'їдали, - тут панував прямо-таки лев'ячий апетит, якийсь шалений голод, і спостерігати за їдцями можна було б навіть із задоволенням, якби в цьому старанному насиченні не протягало щось моторошне і навіть відразливе. Таке відчуття викликали не тільки самі бадьорі пацієнти - вони жваво розмовляли і кидалися хлібним кульками, - але й тихі й похмурі, які в перервах підпирали голову руками й сиділи, дивлячись перед собою відсутнім поглядом. Якийсь недоросток за столом ліворуч, на вигляд ще школяр, з короткими руками і в круглих окулярах, дрібно порізав все, що навалив собі на тарілку, так що утворилася каша і мішанина зі шматків; потім схилився над нею і почав жадібно поїдати її, засовуючи час від часу серветку за скельця окулярів, щоб протерти очі, і невідомо було, що він витирає - піт чи сльози.
......

До вечері він сумлінно переодягнувся і потім, сидячи між міс Робінсон і вчителькою, їв суп- жюльен, смажене і тушковане м'ясо з гарніром, проковтнув два шматки якогось торта, в який було намішано казна-що: прісне тісто, крем, шоколад, фруктовий мус, марципани, - і завершив все це сиром, поклавши його на вестфальський пряник. За вечерею він знову наказав подати собі пляшку кульмбахского пива. Але, зробивши грунтовний ковток з високого стакана, раптом відчув абсолютно ясно і чітко, що йому нестерпно хочеться спати.

Суп-жульєн

На 3 -х літрову каструлю :

• 1.8 -2 л води
• 2 стегенця курячих (або інших частин 500 -600 г)
• 500 г печериць
• 1 велика цибулина
• 1 морква
• 300 -400 г картоплі
• 2 яйця
• 100 мл вершків
• 3 плавлених сирка
• сіль
• Вершкове масло - 4 ст. ложки

Приготування:
Готуємо курячий бульйон. Солимо на початку, щоб курочка віддала всю свою смакоту бульйону. не класти ніяких приправ (можна тільки пару горошин перцю і 1 лаврушку, не більше). Варимо близько 1.5 години.
Картоплю беремо невелику, чистимо.
Цибулину дрібно ріжемо, моркву тремо на морквяну тертку. Тушкуємо на вершковому маслі до готовності на сковорідці.
На іншій сковорідці обсмажуємо на вершковому маслі печериці, порізані тоненькими скибочками, хвилин 5, потім додаємо вершки і тушкуємо під кришкою на маленькому вогні до готовності.
Через годину в бульйон додаємо картоплю цілком, варимо його до готовності. Виймаємо, подрібнюємо в блендері або товкачем, додаємо до нього 2 сирих збитих яйця, смажені цибулю з морквою і ще раз добре збиваємо до однорідної маси.
Тремо на терку сирки.
Виймаємо з бульйону стегенця, лаврушку, додаємо сирки і картопляний мікс. Якщо потрібно, додаємо сіль, перець. Через десять хвилин додаємо грибочки. Через 5 вимикаємо, кришку не відкриваємо, даємо потомитися хвилин 10-20 (якщо витримаєте).
У тарілочку нарізаємо куряче мяско, наливаємо супчик, можна покласти зелень.
Супчик виходить смачний, наваристий, ароматний. Спробувавши його одного разу, Ви неодмінно приготуєте його ще раз. Приємного апетиту !