Середина літа - спекотна для господинь пора. Відходять черешня, абрикоси, малина, ожина. Потрібно встигнути зварити варення і приготувати джем. Потрібно закатати в банки промінчик літнього сонця. 
 Ба варила абрикосовий джем. На абрикосовий джем Ба злітались всі бджоли з навколишніх пасік, метелики кружляли за вікном, веселка розкидалася над будинком Ба і пов'язувала протилежні кінці горизонту різнокольоровою подарунковою стрічкою. 
 Ба ваяла і творила, як Антоніо Гауді на будівництві собору Святого Сімейства - без креслень і начерків. І ні в якому разі не можна було її відволікати, бо вона постійно удосконалювала рецепт, додаючи інгридієнти на око, по щіпці, по скибочці, по крупинці ... Йшла до саду і поверталася з черговим букетом різнотрав'я: "Цього разу додамо ще листочок ялівцю", - в задумі бубоніла вона собі під ніс. Ми беззаперечно виконували всі її доручення і, щоб не заважати їй, намагалися максимально злитися з шпалерами на кухні. 
 На нас з Манькою покладався обов'язок підрум'янити на великій сковороді фундук, вишкребти ваніль зі стручків, притомити в духовці апельсинові та лимонні скоринки, витягти з абрикосових кісточок солодкі ядерця і очистити від шкірки ... Також ми вирізали з пекарського паперу кружечки розміром з горлечко банки. Ці кружечки Ба потім замочувала в коньяку і накривала ними джем безпосередньо перед закручуванням.