Близько половини першого зовні з коридору почулося сильне торгання, і усміхнена жінка з ямочками на щоках відсунула двері і запитала:
- Хочете що-небудь з візка, дорогі?
Гаррі, що не снідав, скочив на ноги, а у Рона знову почервоніли вуха, і він пробурмотів, що взяв із собою сендвічі. Гаррі вийшов у коридор.
У нього ніколи не було грошей на солодощі, коли він жив у Дурслів, але тепер, коли в кишенях дзвеніло золото і срібло, він був готовий купити стільки батончиків «Марс», скільки зміг би понести - але у жінки не було батончиків «Марс» . Зате у неї виявилися «Цукерки з якими смаками від Берті Ботта», «Краща Жуйка від Друбл», шоколадні жаби, пиріжки з гарбузом, кекси-котли, лакричні палички і ще багато дивних речей, яких Гаррі не бачив ніколи в своєму житті. Не бажаючи нічого упустити, він узяв всього потроху і заплатив продавщиці одинадцять срібних шеклів і сім бронзових кнати.
Рон витріщився на Гаррі, коли той приніс все це в купе і звалив на вільне сидіння.
- Зголоднів, так?
- Просто помираю з голоду, - відповів Гаррі, відкушуючи великий шматок від пиріжка з гарбузом.