Запорукою безсмертя богів Стародавньої Греції була амброзія. До її складу входило молоко, нектар і мед. Давньогрецькі вчені вважали, що саме мед продовжує життя.

Зародили бджільництво «північні» бджоли, які запасалися медом на зиму. У холодну пору року він служив для них їжею. Медоносні бджоли є ще й в Африці. Тільки вони не збирають солодкі ласощі про запас, адже там не буває зими, а значить робити запаси немає потреби.

Сьогодні основним постачальником меду стала Сибір. Дзижчать трудівниць до них завезли ще 200 років тому. Але лідером виробництва золотих ласощів є Китай. Саме там виробляють відомий гречаний мед.

Не можна отримати мед з одного медоноса. Поруч з пасікою, як правило, ростуть різні рослини. Та й при відкачці меду з вулика в нього потрапляють залишки старих запасів.

Звичний для всіх мед отримують за допомогою медогонки. Він називається відцентровий.

Доведено, що цей продукт дуже рідко стає алергеном. Але в теж час мед може бути отруйним. Це в тому випадку, якщо бджоли збирають нектар з отруйних рослин.

Для того, щоб зібрати 100 г меду, бджолам треба облетіти 46 тисяч км.

А щоб отримати 30 г солодких ласощів 200 бджіл повинні збирати нектар цілий день. Стільки ж бджіл займаються прийомом нектару і обробляють його у вулику. Частина з них в цей же час вентилюють гніздо, щоб вода з нектару швидше випаровувалася.