З березнем пов'язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не останню роль у цьому відігравала і та обставина, що це був у наших далеких предків початок нового року.



  Культом новолітування вважалося рівнодення. До речі, сучасна астрономічна весна також настає 21 березня о 6 годині 52 хвилини.



  А 22 березня Сорок Святих — день пам'яті ревнителів християнських, що прийняли жорстоку смерть за віру біля озера Севастійського.



  ...У IV столітті імператор Лікіній видав указ, спрямований проти християн. В одному з полків, що були розташовані в місті Севастії, перебувало сорок відважних і безстрашних воїнів, що сповідували християнство. Згідно з наказом імператора, воєвода переконував воїнів зректися віри і поклонитися язичницьким богам. Та вої були непохитними.



  В холодну і вітряну ніч їх завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво.



  Вночі озеро осяяло дивовижне світло. Над головою кожного воїна заяснів німб. Один з наглядачів, уражений цим дивом та мужністю і стійкістю воїнів, зі словами "І я — християнин!" зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.



  На Сорок Святих пекли сорок пампушок або пирогів з капустою, квасолею, сушнею. У цей день юнки варили сорок вареників із сиром і частували хлопців, щоб мороз любистку не побив — найшанованіше дівчатами зілля. Школярі приносили вчителеві сорок бубликів за добру науку. На Сорок Святих сорока приносить 40 паличок до гнізда.



  Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути.



  Дуже символічним цього дня був обряд топтання рясту: вважалося, що той, хто його потопче напровесні, убезпечить життя й здоров'я впродовж року.



Страви

 Жайворонки (сороки) - печиво, що випікали на свято Сорока святих. У кожному господарстві хазяйка робила у цей день 40 книшиків, колачиків, бубликів або булочок, схожих за формою на пташок. Для цього з маленького шматочка тіста робили качалочку, зав'язували її вузликом, розплескували кінці, наче гребінчик і хвостик, і запікали. Цих жайворонків їли протягом дня, причому обов'язково діти (як свої, так і чужі). Тому вони ходили по хатах, і їх пригощали жайворонками.

Діти бігали по селу, підіймали вгору "пташок" і проспівували або промовляли нехитрі заклички. За повір'ями, ці дії повинні були прискорити повернення птахів із вирію, тобто початок весни. Сьогодні в Україні жайворонки майже не випікають.



 Також під час Великого посту популярою на «Сорок Святих» стравою була горохова юшка, також пекли пиріжки з горохом, готувалися вареники з маком або ж сухими грушами.