Бананового дерева не існує. Бананова рослина - це, по суті, гігантська трава, а банани - її ягоди. Згідно з визначенням, ягода - це «м'який, соковитий плід, що містить декілька насінин».

А трава - це «рослина з м'ясистим, але не здерев'янілим стеблом, який, після того як рослина зацвіте і дасть насіння, відмирає вниз до землі». Однак таке визначення не завжди вірне: приміром, у шавлії, чебрецю і розмарину стебло якраз деревного типу (хоч і не покрите справжньою корою).

Таким чином, після цвітіння та частина трави, що знаходиться над землею, відмирає. Після відмирання одного стебла трохи далі по кореню починає рости інший. Таким чином, через кілька років рослина як би «проходить» півметра-метр.

Банан прийшов до нас з Малайзії, де його вирощують ось вже 10 тис. років. Дикі банани, які досі можна зустріти в Південно-Східній Азії, містять великі, тверді насіння і дуже невелика кількість м'якоті. Запилюються вони кажанами.

Банани з вашого супермаркету - це культурний сорт, обраний плантаторами за їх м'ясисту м'якоть і відсутність насіння. Такий банан не здатний розмножуватися без допомоги людини.

Практично кожен з бананів, які ми з таким задоволенням поїдаємо, розмножений вручну. Як наслідок, банан надзвичайно сприйнятливий до різного роду хвороб. Багато його видів вже пали жертвою таких грибкових інфекцій, як «чорна сігатока» і «панамська хвороба», дуже стійких до дії фунгіцидів. І якщо найближчим часом не буде виведений генетично модифікований сорт, ми можемо назавжди забути про банани.

Проблема, до речі, вельми серйозна. Банани є найбільш прибутковою світовою експортною культурою. Галузь коштує 12 млрд доларів на рік і підтримує 400 млн людей, багато з яких живуть за межею бідності.

Більшість бананів надходить з теплих країн, однак, як це не парадоксально, найбільшим європейським виробником бананів є Ісландія. Банани вирощують у просторих теплицях, що обігріваються геотермальними водами.