- Чудову я вчора в Голопесова індичку їв! - зітхнув помічник справника Пружина-Пружинский. - Між іншим... ви були, добродії, коли-небудь у Варшаві? Там так роблять... Беруть карасів звичайних, ще живих... животрепетних, і в молоко... День у молоці вони, сволоти, поплавають, і потім як їх у сметані на розжареній сковороді засмажать, так потім, братик ти мій, не треба твоїх ананасів! Їй-богу... Особливо, коли чарку вип'єш, іншу. Їси й не почуваєш... у якімсь забутті... від аромату одного вмреш!..

- И коли із просоленими огірочками... - додав Ребротесов тоном серцевої участі. - Коли ми в Польщі стояли, так, бувало, пельменів цих зараз штук двісті в себе впреш... Накладеш їхню повну тарілку, поперчиш, укропцем з петрушкою посиплеш і... немає слів виразити!

Ребротесов раптом зупинився й задумався. Йому згадалася чечужна юшка, що він їв в 1856 році в Троїцькій лаврі. Пам'ять про цю юшку була так смачна, що військовий начальник відчув раптом захід риби, несвідомо пожував і не помітив, як у калоші його набрався бруд.

- Ні, не можу! - сказав він. - Не можу довше терпіти! Піду до себе й задовольнюся. От що, добродії, ідемте-но й ви до мене! Їй-богу! Вип'ємо по чарочці, закусимо чим бог послав. Огірочка, ковбаски... самоварчика придумаємо... А? Закусимо, про холеру поговоримо, старовину згадаємо... Дружина спить, але ми її й будити не станемо... потихеньку... Ідемте!

• стерлядь - 1 кг;
• корінь селери і петрушки - по 20 г;
• цибуля-порей - 1 шт ;
• цибуля ріпчаста - 1 шт ;
• перець; сіль.

Чистимо рибу, потрошимо нутрощі, видаляємо зябра (голови залишаємо), промиваємо.
Заливаємо підготовлену рибу холодною водою, опускаємо в каструлю цілком цибулю, селеру, петрушки, доводимо до кипіння. Після цього знімаємо піну, солимо, зменшуємо вогонь і варимо близько 1 години. Готову юшку залишаємо на 15 хвилин, щоб вона встигла настоятися, потім за бажанням можна процідити. Розливаємо по тарілках, перчимо, подаємо з хлібом, сухарями, маринованою цибулею.