Історія Персії - це нескінченні захвати: перси захоплювали нові землі, а потім самі незмінно ставали жертвами чергових загарбників: від греків до арабів, від тюркських кочових племен до монголів, від узбеків до європейців. З точки зору історії кухні, всі ці драматичні події останніх двох з половиною тисячоліть носили однозначно позитивний характер. До появи Інтернету єдиним способом пізнати кухню сусіда було захопити його. Персидська кухня, яка сама ввібрала багато інгредієнти і смаки сусідніх країн, як і справила на них величезний вплив. Хто б не завойовував персів, в підсумку опинявся переможений перським мистецтвом насолоджуватися їжею. 

  В наші дні персидська кухня в значній мірі забута і існує лише у вигляді легенд і казок. Іран ізолював себе від світу, і такий природний спосіб пізнання кухні, як туризм, що породив в наші дні моду на інші екзотичні кухні, в даному випадку повністю відсутнє. Але в Америці і в Європі є численні іранські громади, і, схоже, їм вдалося не тільки зберегти деякі рецепти сімейних страв, а й пробудити інтерес оточуючих до них. 

А головним гарніром для персів завжди залишався рис. В гуляш по-персидському обов'язково додавали корицю, м'яту і м'якоть гранатового плоду. Перси часто вживали в їжу овочі і фрукти. Тому серед рецептів персидської кухні можна зустріти страви, що складаються з фаршированих плодів фруктів або овочів. Перси споконвіку використовують у своїй кулінарній традиції корицю і кардамон. Головною пряністю древньої персидської кухні вважається шафран. В Древности про персидські сади ходили справжні легенди. 

 Також ви можете спробувати ніжні десерти, приготовані на основі рожевої води. Зазвичай в персидські десерти додавали горіхи, як правило фісташки та фрукти. Рожеву воду часто змішували з фруктовими соками і з цієї суміші робили щербет.