Кожному любителю солодощів знайома ця незвичайна східна
солодкість - чак-чак. А являє він із себе - виріб з тіста з медом або,
простіше кажучи - обсмажена і зацукрена
локшина.

Прийнято вважати що чак-чак - це національна
татарська і башкирська страва. А все завдяки тому, що здавна татарський
народ успішно і активно займався сільським господарством і
бджільництвом. Саме продукти цих сфер діяльності є основою цього
чудового блюда. Так, солодкі ласощі «чак-чак» готується з традиційних
продуктів - борошна, молока, яєць, масла і
меду.

Зараз ця страва стала практично повсякденною.
При бажанні, його можна придбати в будь-якому супермаркеті чи магазині
міста. Багато хлібозаводів спеціалізуються на його виробництві і, треба
зазначити, в більшості випадків якість чак-чака практично не
поступається приготованому в домашніх умовах.

Варто
відзначити, що раніше чак-чак не був повсякденним частуванням. Його
готували тільки до великих свят, дарували під час весіль. Батьки
молодих, відвідуючи один-одного, приносили на гостинець пироги і
неодмінно чак-чак. Готували його особливо: всі дівчата на виданні
катають тісто, інші його ріжуть, заміжні дівчата його смажать, а саме
старше покоління займається медовою заливкою і створенням форми
святковогї готової страви.

Незважаючи на те, що
інгредієнти чак-чака практично завжди залишаються незмінним, його форма
може змінюватися. У різних районах Татарстану чак-чак можуть готувати
по-різному. Якщо в районах Казані «горішки» бувають маленькими і
продовгуватими, то на південному сході республіки вони бувають досить
великі. Іноді «горішки» бувають круглими. Чак-чак зазвичай складається
гіркою на великому плоскому блюді або таці. З дрібних «горішків»
споруджують невеликі конуси, фігурки у формі серця і т.п.