Почав Геллоран із того, що повів по найбільшій кухні, яку лише Венді доводилося бачити. Кухня сяяла чистотою. Усе було відполіроване до блиску. Вона була більше, ніж просто великою — що аж ставало лячно. Венді йшла поруч Геллорана, а тим часом Джек, опинившись не в своїй стихії, трохи відстав разом із Денні. Довга дошка біля мийки з чотирма раковинами була завішана різноманітними різальними інструментами — від овочерізок до великих дворучних різницьких ножів. Дошка для різання хліба була не меншою за кухонний стіл в їхній боулдерській квартирі. Одну зі стін — усю, від підлоги до стелі, — вкривав уражаючий набір сковорідок і каструль із нержавіючої сталі. 
— По-моєму, щоразу, коли я зайду сюди, мені доведеться залишати доріжку із хлібних крихт, — сказала Венді. 
— Не дозволяйте їй залякати себе, — відгукнувся Геллоран. — Вона, звичайно, не маленька, але все ж це лише кухня. Більшої частини цих дрібниць вам і торкатися не доведеться. Тримайте її в чистоті, а більшого я й не прошу. На вашому місці я б користувався он тією плитою. Взагалі, всього їх три, але ця найменша. 
«Найменша!» — понуро подумала Венді, розглядаючи плиту. Там було дванадцять конфорок, дві звичайні духовки й одна голландська, угорі був котел з підігрівом, де на повільному вогні можна було кип’ятити соуси або запікати боби, жаровня й підігрівник — плюс мільйон циферблатів і термометрів. 
— Тільки газ, — сказав Геллоран. — Венді, ви раніше готували на газі? 
— Так. 
— Люблю газ, — сказав він і увімкнув одну з конфорок. 
Вона одразу ж розцвіла синіми язичками полум’я, й Геллоран ніжно прикрутив його до слабкого вогнику. — Хотів би я подивитися, на якому вогні ви готуєте. Бачите, де всі крани від конфорок? 
— Так. 
— А циферблати духовок усі позначені. Мені до душі середня, вона, схоже, гріє найрівніше, але ви користуйтеся якою захочете — а то й усіма трьома, якщо треба. 
— У кожній можна приготувати такий обід, як по телевізору показують, — сказала Венді й непевно засміялася. 
Геллоран розкотисто зареготав. 
— Тоді вперед, якщо вам подобається. Список усього їстівного я залишив над раковиною. Бачите? 
— Он він, мамо! — Денні приніс два аркуші паперу, густо пописані з обидвох боків. 
— Молодець, — сказав Геллоран, забираючи в нього листки й куйовдячи Денні волосся. — Точно не хочеш поїхати зі мною у Флориду, малий? Навчитися готувати найсмачніших у тому райському краю креветок по-креольськи? 
Затуливши рота обома руками, Денні загиготів і втік до батька. 
— Схоже, ви, друзі, можете тут утрьох харчуватися цілий рік, — сказав Геллоран. — У нас є холодильна камера, рефрижератор, будь-які овочі — цілі мішки, і два холодильники. Ходімо, покажу. 
Наступні десять хвилин Геллоран відкривав ящики й дверцята, виявляючи їжу в такій кількості, якої Венді жодного разу не бачила. Запаси їстівного приголомшили її, однак заспокоїли зовсім не настільки, як вона розраховувала: на гадку однаково спадала група Доннера. 

Фейжоада — запечені чорні боби з сушеним м'ясом

Інгредієнти:

• 450-460 г чорних сухих бобів
• 2 л води
• 80-90 г в'яленої яловичини
• 180-200 свинячого підкопченого окосту
• 340-350 г мисливських ковбасок або напівкопченою ковбаси
• 120 г копченого бекону
• 220-230 г ковбасок купати або свинячих ковбасок
• 1 цибулина (велика)
• 6 часточок часнику
• 1 ч. Ложка кмину
• половинка ч. ложки коріандру
• 1 лавровий лист
• кайенский перець - 1-2 щіпки
• сіль, перець мелений
• 1,5-2 склянки рису (350-450 г)
• для подачі
• півсклянки панірувальних сухарів
• 2 ч. Ложки натертої апельсинової цедри
• 2-3 гілочки петрушки
• 1 ст. ложка оливкової олії

Заливаємо боби великою кількістю води і залишаємо на ніч, на 8-9 годин. Зливаємо рідину і кладемо боби в товстостінну каструлю або казан з 2 л води.
Залишаємо на середньому вогні до кипіння, відразу відводимо вогонь на мінімум і боби тушатся - при періодичному помішуванні - від 1,5 до 2 годин, але ще залишаються твердими. Вода весь час повинна бути вище рівня бобів, при необхідності додаємо окріп.
Дрібно нарізаємо в'ялену яловичину і відправляємо в каструлю разом з лавровим листом. Все це гаситься ще 2 години, а ми помішує і стежимо, щоб було достатньо води.
Дрібними квадратиками нарізавши бекон, обсмажуємо до витоплювання з нього жиру і рум'янцю - близько 10 хвилин, вогонь - середній або менше.
Додаємо нарізані товстими кружками мисливські ковбаски, купати, смажимо, перевертаючи, приблизно 10 хвилин. Виймаємо з сковороди.
Порубаний лук хвилин 5 смажимо в жирі, що залишився, поки він стане напівпрозорим і м'яким, одночасно вбираючи в себе все, що залишилося на дні сковороди. Приправляємо кмином, коріандром, перцем кайенский і чорним, сіллю, половиною (приблизно 1 ст. Ложка) рубаною петрушки, тримаємо на вогні ще пару хвилин.
Викладаємо все це в каструлю до бобів. Додаємо обсмажені бекон, ковбаси і нарізаний кубиками окіст. Заливаємо водою, яка повинна накрити боби і м'ясні продукти.
Збільшивши вогонь, чекаємо закипання, ставимо регулятор вогню на рівень нижче середнього, фейжоада тушкується ще приблизно годину, поки боби стають м'якими. Не забуваємо періодично помішувати. І стежимо за рівнем води.
Між цими турботами ставимо варити рис, з яким подамо фейжоаду.
Нагріваємо в сковорідці 1 ст. ложку масла, обсмажуємо до легкої рум'яності панірувальні сухарі, додаємо дрібно натерту апельсинову цедру і рубану петрушку - її досить пари столових ложок.
Фейжоаду розкладаємо в тарілки, додаємо зварений рис, зверху - приготовані сухарі.