Здавна в масовій свідомості законодавцем гастрономічною моди вважається Париж, але мало хто знає, що справді «висока кухня» зародилася в середньовічній Італії, «емігрувала» до Франції, а звідти пізніше поширилася по всьому світу. Ще Франц I, французький імператор, завів у себе при дворі італійських кухарів й вони заклали основи того, що тепер називається високою французькою кухнею. Італія є батьківщиною таких кулінарних шедеврів, як піца, паста, сир Горгонзола та морозиво, яке винайшов в XV столітті флорентійський архітектор Бернардо Буонталенті.  Перекази свідчать, що античний полководець Лукулл, який втомився від нескінченних битв, повернувся на батьківщину. Одним з його бенкетних блюд була піца - а ля наполетана. Донині в кожного неаполітанця є власний рецепт готування начинки для піци: одні їдять піцу з грибами, інші - з яблуками, треті - з яйцями, а четверті - просто із сиром.

А ось інша легенда про піцу. Один раз влітку в Неаполі королева савойська Маргарита гуляла зі своїм сімейством по парку Каподімонте. Вона не раз чула про пицу й вирішила нарешті її спробувати. Місцевий пекар був дуже улещений тим, що сама королева вирішила покуштувати його піцу, і спеціально для неї спік піццу за новим рецептом. З тих пір піца з помідором, сиром "моцарелла" одержала назву "Піца Маргарита".

Італія була Меккою, аванпостом для гурманів ще в часи Римської імперії, і донині італійська кулінарія нітрохи не втратила своєї колишньої пишноти. Говорячи про італійську кухню не можна не сказати про італійські сири - неодмінний елемент італійської трапези. В Італії виробляється близько 400 сортів сиру, самі популярні - моцарелла і пармезан. Саме твердий ароматний пармезан, тертий чи нарізаний дрібними шматочками, додає пікантність більшості італійських блюд. Аромат італійської кухні не переплутаєш ні з яким іншим. Він наповнений ароматом дарунків Середземного моря, пахощами трав і насолодою плодів, що дозріли на залитих сонцем просторах. Чим була б італійська кухня без сальса ді помодоро, сирів гаргонцола і пармезан, гноци і макаронів, піци і равіолі? Чим завгодно, але тільки не італійською кухнею.

А вино? Виноробство в Італії заняття настільки давнє, що навіть історики не можуть точно відповісти на запитання , коли місцеві жителі почали вирощувати лозу, збирати і давити ягоди. За самих скромних підрахунках перші винокурні з'явилися на Апеннінскому півострові 3000 років тому. Надзвичайно смачне «Молоко Венери» - міцний 30-градусний напій білого кольору з тонким ароматом меду і трав. За легендою, його рецепт зберігається в таємниці з першого століття до н.е., коли його підносили подорожанам у храмі Венери Ериційської. В Італії їжа - це ритуал, задоволення. Італійці ставляться дуже серйозно і з усією пристрастю до цієї частини у своєму житті. Можна з упевненістю сказати, що вони схиблені на їжі, яка тут не просто прийняття їжі, гастрономічні витребеньки, велика кількість і різноманітність - це важливий і дуже відповідальний процес, в якому важливо все: і порядок, і час, і обстановка, і настрій. Ні місце, ні ціна в цьому випадку значення не мають: і дорогий вишуканий ресторан, і маленька скромна піцерія, і сільська тратторія, і маленька придорожня закусочна, і бар - все живе за одним загальним правилам.

Збираєтесь до Італії? Тоді скористайтесь порадою тих, хто колись там бував і обов’язково скуштуйте фріттату, пікантне качукко, а на десерт – смачнючі каннолі. В цій країні ще багато інших страв, які просто необхідно спробувати. Перед якими так само важко встояти.