- Так от, - почав Неттлінгер, - на закуску можна взяти чудову сьомгу, на друге курчат з pommes frites і салатом; я думаю, що десерт ми виберемо потім; знаєш, апетит до десерту приходить до мене вже під час їжі, тут я покладаюся на свій інстинкт, він мені підкаже, що взяти - сир, тістечко, морозиво або омлет, але щодо одного я впевнений заздалегідь - щодо кави.
Неттлінгер говорив так, немов читав лекцію з циклу "Як зробитися гурманом"; звертаючись до Шрелле, він повторював, як слова молитви:
- Entrecote a deux, відварна форель, медальйони з телятини.
Шрелла спостерігав, як Неттлінгер з благоговінням водив пальцем по меню; на деяких стравах він зупинявся, прицокував язиком і нерішуче хитав головою.
- Я все ж замовлю курочку, - сказав він ... Читати далі »