Кожен десерт має свою багату історію, переплетену казковими легендами і розповідями. Давайте поговоримо про морозиво. Напевно, це найулюбленіший десерт на планеті. Але історія його виникнення оповита таємницею. Справа в тому, що існує безліч історій, про які можна прочитати. Представляємо деякі з них.
Одна з гіпотез про виникнення морозива в Європі свідчить, що рецепт його привіз Марко Поло до Італії з Китаю. Йому пощастило бути присутнім при процесі приготування морозива, і він не міг встояти перед спокусою дізнатися чарівний рецепт і після повернення додому самостійно його приготувати. Читати далі...
До Горіхового Спаса закінчується Успенський піст. Незважаючи на суворість посту, Успенський піст вважається на Русі самим приємним, легким завдяки великій кількості стигле фруктів і овочів. У народі навіть склалася приказка: «Петрівка - голодування, Спасівка - ласун». Назва «Спасівка» Успенський пост (з 14 по 29 серпня) отримав як раз тому, що він пов'язаний з трьома радісними святами - Рятуючи, на честь Всемилостивого Спаса Ісуса Христа: перший - Медовий Спас - припадає на початок посту, Другий - Яблучний - на середину і третій - Горіховий Спас - на кінець посту.
На Горіховий Спас у багатьох містах раніше влаштовували ярмарки. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою. Читати далі...
19 серпня святкує Яблучний Спас – Преображення Господнє. З усіх трьох Спасів Яблучний Спас вважається головним, адже він входить до числа дванадесятих великих свят (12 найважливіших свят у православ’ї після Пасхи). У це свято здійснюють літургію, читають паримії і співають канон, що підкреслює велич Преображення, священнослужителі одягаються в білий одяг. Читати далі...
Медовий Спас (Маковія) відзначають 14 серпня. Символом цього дня вважається мак. У церквах в день Медового Спаса згадують Соломію і сім її синів-Маковеїв, які загинули за віру. Крім того, цей день для церкви подвійно святковий, так як в 988 році князь Володимир прийняв християнство.
Жителі Україні перед святом готують спеціальні букети «маковійських» квітів. Як правило, букет складається з головок маку, м'яти календули і чебрецю. Кожна рослина має своє символічне значення і певні магічні властивості. З цими букетами люди вирушають на святкову службу до церкви та освячують квіти, а також макові пироги і т.д. Читати далі...
Найсвітлішим, улюбленим і шановним святом православних християн завжди була Пасха. Свято Пасхи прийшло на Русь разом із Хрещенням. Після Великого Посту на стіл цього дня виставляються самі різні і смачні страви.
Крім традиційних і ритуальних страв - фарбованих яєць, пасхальної баби, пасок, на стіл подають різноманітні м'ясні страви, які не вживалися під час Великого Посту.
Традиційний великодній хліб, простіше кажучи паска, крашанки, домашня буженина і ковбаса, холоду або холодець, тушкована капуста - бігос, м'ясні страви з грибами і овочами, страви з курки і качки, компот або кисіль з вишні, пироги. Читати далі...
Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог. Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну. Читати далі...
З березнем пов'язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не останню роль у цьому відігравала і та обставина, що це був у наших далеких предків початок нового року.
Культом новолітування вважалося рівнодення. До речі, сучасна астрономічна весна також настає 21 березня о 6 годині 52 хвилини.
А 22 березня Сорок Святих — день пам'яті ревнителів християнських, що прийняли жорстоку смерть за віру біля озера Севастійського.
...У IV столітті імператор Лікіній видав указ, спрямований проти християн. В одному з полків, що були розташовані в місті Севастії, перебувало сорок відважних і безстрашних воїнів, що сповідували християнство. Згідно з наказом імператора, воєвода переконував воїнів зректися віри і поклонитися язичницьким богам. Та вої були непохитними. Читати далі...
Масляна - останній перед Великим постом тиждень (цього року з 20 по 26 лютого - популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.
Протягом Масляної проводились різноманітні обряди, гостини, гуляння. Молодь, приміром, в складчину влаштовувала вечорниці, де під час гулянь "для науки" прив'язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися в попередні м'ясниці (період від Водохреща до Масляної). Щоб відкупитись від молодіжної громади, "винуватці" ставили могорич. За іншим звичаєм, у понеділок Масниці заміжні жінки ходили по домівках та прив'язували "колодки" тим матерям, котрі не поодружували своїх дітей (звісно, тих, котрі вже були "на порі") впродовж останніх м'ясниць. Читати далі...
Принадність старого Нового року для православних ще й у тому, що в це свято можна насолодитися скоромними стравами та повеселитися від душі, оскільки Різдвяний піст уже завершений.
Відзначати старий Новий рік стало традицією в Україні, Росії, Білорусії, Молдавії, Вірменії, Казахстані та Грузії, також у Сербії (тут його називають Сербський Новий рік), Македонії та Чорногорії і, як не дивно, у деяких німецькомовних кантонах Швейцарії. Читати далі...
Згідно з давньою українською народною традицією Свята Вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину. І що важливо – спізнюватися до столу аж ніяк не можна. У цей день наші прадіди нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження спасителя – Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу. Читати далі...
Кожен десерт має свою багату історію, переплетену 
До Горіхового Спаса закінчується Успенський піст. Незважаючи на 
19 серпня святкує Яблучний Спас – Преображення Господнє. З усіх трьох Спасів Яблучний Спас вважається головним, адже він входить до числа дванадесятих великих свят (12 найважливіших свят у православ’ї після Пасхи). У це свято здійснюють літургію, читають паримії і співають канон, що підкреслює велич Преображення, священнослужителі одягаються в білий одяг. 
Медовий Спас (Маковія) відзначають 14 серпня. Символом цього дня вважається мак. У церквах в день Медового Спаса згадують Соломію і сім її синів-Маковеїв, які загинули за віру. Крім того, цей день для церкви подвійно святковий, так як в 988 році князь Володимир прийняв християнство.
Найсвітлішим, улюбленим і шановним святом православних християн завжди була Пасха. Свято Пасхи прийшло на Русь разом із Хрещенням. Після Великого Посту на стіл цього дня виставляються самі різні і смачні страви.
Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.
З березнем пов'язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не останню роль у цьому відігравала і та обставина, що це був у наших далеких предків початок нового року.
Масляна - останній перед Великим постом тиждень (цього року з 20 по 26 лютого - популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.
Принадність старого Нового року для православних ще й у 
