Бананового дерева не існує. Бананова рослина - це, по суті, гігантська трава, а банани - її ягоди. Згідно з визначенням, ягода - це «м'який, соковитий плід, що містить декілька насінин».

А трава - це «рослина з м'ясистим, але не здерев'янілим стеблом, який, після того як рослина зацвіте і дасть насіння, відмирає вниз до землі». Однак таке визначення не завжди вірне: приміром, у шавлії, чебрецю і розмарину стебло якраз деревного типу (хоч і не покрите справжньою корою).

Таким чином, після цвітіння та частина трави, що знаходиться над землею, відмирає. Після відмирання одного стебла трохи далі по ко ... Читати далі »

На вулицях Берліна готують і продають традиційні страви різних країн світу, але найпопулярнішими є каррівурст і донер-кебаб. Каррівурст - це добре просмажена свиняча сарделька в кетчупі, посипана каррі. Це національне німецьке блюдо можна покуштувати в Curry 36 в популярному районі Берліна Кройцберзі. Поціновувачі каррівурст зазвичай їдять його з картоплею фрі з майонезом і кетчупом.
 На ринках Берліна готують їжу з елементами різних національних кухонь. Тут можна купити бутерброди з маринованим оселедцем, з фалафель і турецьку випічку. Також у Берліні дуже популярні, як і в Туреччині, прилавки з донер-кебабами.
Нещодавно в Кройцберг почали організовувати день вуличної їжі на Markthalle. Щочетверга на площі торговці продуктами харчування вибудовують в ряд свої прилавки, демонструючи багатство вуличної кухні в Берліні ... Читати далі »

Пекінська качка (кит. 北京烤鴨 Běijīng kǎo yā) — одна з найвідоміших страв китайської кухні. Рецепт пекінської качки став широко відомий з часів правління династії Юань, коли в 1330 медик і дієтолог, що відповідав за харчування імператора, Ху Сихуей, опублікував його у своїй фундаментальній праці «Найважливіші принципи харчування». Вважається, що цей рецепт походить з провінції Шаньдун. Страва користувалася популярністю при Юаньському дворі в Пекіні, чому і поширилася повсюдно з нинішньою назвою.

Натерта медом качка, запечена в спеціальній печі. Шкірка качки повинна бути хрусткою, тонкою і нежирною. Перед подачею на стіл її нарізають тонкими скибочками. Подається з мандариновими коржами, молодою ц ... Читати далі »

Кухня Мадрида вносить в іспанське кулінарне мистецтво свій особливий внесок. На думку більшості кухарів, столиця Іспанії урізноманітнила своїми рецептами кухні андалусійцев, галісійців, басків. Традиційними мадридськими стравами донині залишаються густі юшки «косидо мадріленьо» з суміші бобів, капусти, селери, моркви, ріпи, картоплі, що подаються в горщиках або з м’ясом птиці, або з вареної яловичиною або свининою; часниковий суп, картопляна запіканка «Тортилья», смажена на грилі риба «Бесуго». На закуску жителі Мадрида віддають перевагу «Тапас», які в багатьох барах і ресторанах міста подають до склянки вина або кухлю пива безкоштовно. Серед мадридських солодощів особливе місце займають грінки, пончики, вафельні трубочки і булочки з кремом ... Читати далі »

Нема долі без солі, а без хліба-життя

Хліб складається з білків (клейковини), які містяться в борошні, і крохмалю. Є два види молекул крохмалю: амілоза і амілопектин, вони з’єднуються один з одним, утворюючи гранули. У печі при високій температурі крохмаль зв’язує молекули води і робиться аморфним, гранули м’якнуть, а під кіркою утворюється еластичний м’якуш. Однак через деякий час крохмаль переходить в кристалічний стан, в якому він знаходився в борошні, при цьому з нього виділяється поглиненаволога. Зерна його ущільнюються і зменшуються, між ними утворюються повітряні прошарки, в хлібі з’являються тріщини.Черствіючий м’якуш легко кришиться.
Найшвидше хліб черствіє пр ... Читати далі »

Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно. 
До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й свя ... Читати далі »

Більшість з нас знають про воду тільки те, що без неї «ні туди ні сюди». Але вона приховує багато загадкового, і багато властивостей не вивчені до цих пір.
Зі шкільної програми ми знаємо, що вода – рідка речовина, яка залежно від температури може бути твердою чи газоподібною. Насправді у неї не три стани, а набагато більше: 5 – коли це рідина, 14 – при мінусових температурах. А якщо вода перенасичена метаном, вона навіть може спалахнути. Не вся вода може замерзеути при температурі нижче нуля. В дужечистій воді, позбавленої домішок, температури трохи нижче нуля буде недостатньо – вона як і раніше залишиться рідкою. Але й для неї є свій поріг замерзання: просто він нижчий, ніж у звичайн ... Читати далі »

“Енергетик” у теперішньому вигляді з’явилися лише у 80-х роках минулого століття. Їх винайшов австралієць Дітріх Матешіч. Такий напій справді тимчасово бадьорить, та чи не оманливою є його дія? Дія енерготоніка триває 3-4 години. Цьому сприяє кофеїн. Фактично це основна складова енергетичних напоїв. На деякий час кофеїн справді тонізує, збуджує нервову систему, навіть покращує настрій. Водночас, ця речовина шкідливо впливає на роботу серця, зневоднює організм.
Часто кофеїн замінюють екстрактами гуарани чи женьшеню, хоча вони також містять невелику кількість кофеїну. На банках напою вказують також інші назви кофеїну: матеїн, теїн.
Всі енергетики сильногазовані. Це зумовлено тим, що саме таким чином можна прискорити заспоєння на ... Читати далі »

Кухня Барселони увібрала в себе кулінарні традиції середземноморської, іспанської та каталонської кухонь. Жодне з цих кулінарних віянь не зіпсувало, а навпаки, збагатило смакову палітру місцевої їжі.

У Барселоні обов’язково слід оцінити смакові якості закусок «Тапас», які так обожнюють місцеві жителі, що складаються з оливок, риби, хліба, шматочків м’яса, чіпсів, горішків. Зазвичай «Тапас» вживають з пивом або іншими прохолодними напоями. У пошані в Барселоні місцевий херес або «Ла Кава», місцеве шампанське, на честь якого каталонці влаштовують навіть невеличке свято в середині літа ... Читати далі »

Якщо ви думаєте, що жуйка – продукт сучасної цивілізації, то це далеко не так. Її почали жувати ще печерні люди. Принаймні, перша засохла грудочка смоли, на якій залишилися слідилюдських зубів, датується ще 5-м тисячоліттям до нашої ери. Убільш пізній час древні майя вважали смачною масу з застиглого соку дерева саподили. А якщо її не було, обходилися смолою хвойних порід. В Європі перша жувальна гумка з’явилася завдяки Христофору Колумбу, але на відміну від тютюну прижилася не відразу. А ось запатентувати жуйку здогадалися тільки 150 років тому. Її «привласнив» один підприємливийстоматолог Вільям Семпл. Жуйка, яку він запропонував, складалася з каучуку, частинок деревного вугілля та крейди. Лікар першим почав переконувати ... Читати далі »