Тандир - піч-жаровня, мангал особливого виду для приготування їжі у народів Азії. Поширений в Азербайджані, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, північно-західному Китаї (Східний Туркестан), Монголії, Росії, Таджикистані, Туркменії, Узбекистані і Японії.
У різних варіантах написання це слово зустрічається і в інших мовах: в Азербайджані - «тäндір», у Вірменії - «тонир» і «тундир», у Грузії - «тоне», в Індії - «тандур», в Таджикистані - «танура», в Східному Туркестані - «тонуріі».


Стаціонарний тандир

Власне тандир являє собою керамічну півсферу об'ємом від 0,25 до 1 куб. м. з круглим отвором в стінці або верху (діаметром від 0,5 і до 0,7 м.). Ставиться традиційно у дворі на глиняну платформу горлом вгору (віссю вертикально) або віссю горизонтально (горло при цьому дивиться на горизонт). Вертикальні зазвичай використовуються для випічки самси, хліба і навіть шашлику, а горизонтальні тільки для випічки хліба тандир-нан. Стінки зовні обкладаються цеглою з сирої глини. Це робиться для підвищення теплоємності печі. При використанні тандир жарко натоплювали вугіллям, дровами або хмизом. Закладка дров, виїмка золи і саджання хліба в тандир проводиться через один і той же отвір. Після того як тандир досить прогріється внутрішні стінки тандира швидко протираються від нальоту гару. Після цього їх сприскують водою і потім приліплюють призначені до випікання виробу. Вони доходять до готовності за рахунок жару, накопиченого в товстих стінках тандира. Після цього, зазвичай за допомогою спеціального ковша і гака з довгими ручками, вироби виймаються з тандира. У Вірменії тандир традиційно розміщується нижче рівня підлоги всередині будинку.

Сучасний переносний тандир

Сучасні тандири виготовляються з шамотної глини. Товщина стінок в середньому 3-7 см. Також бувають виробничі тандири для кафе і ресторанів. Їх виробники утеплюють зовні теплоізоляційним матеріалом для більш тривалого збереження температури всередині тандира. Сучасні переносні тандири за формою нагадують вази з дворівневою кришкою і, в основному, мають металеві ковані ручки, а також стягнуті металевими кованими смугами. Кришка у сучасних переносних тандирах містить в собі пристосування для вертикального розташування шампурів. У нижній частині розташовують піддавали для вилучення вугілля і розпалювання тандира.

У Вірменії тонир встановлюється в землі. Тонир (тундир) в побуті вірмен виконував ряд функцій: у ньому готували їжу, і з його допомогою опалювали будинки. Крім цього він використовувався і в лікувальних цілях для зігрівання. У поселеннях, де були відсутні церковні споруди, священнослужителі мали право перед тониром проводити церемонію одруження. Вважалося, що нахилившись над тониром при випічці хліба, вірменські жінки кланялися Сонцю. З 2012 року у Вірменії проводиться фестиваль «Тонратон» - кулінарний фестиваль страв приготованих в торирі (тундире)
В Індії в тандирі (у цій країні вимовляється тандур (англ. tandoor) готують м'ясні страви. Наприклад, «курчата тандури» (англ. tandoori chicken).
У Середній Азії в тандирах випікають коржі, а також самсу.
На Кавказі в тандирах печуть лаваш.