Норімаки – Рис для суші і морепродукти, загорнуті в сушені водорості. Існує безліч сортів норімаки, що розрізняються за інгредієнтами і товщині.

Нішалло – кондитерський виріб таджицької (а також афганської та іранської) кухні. Являє собою напіврідкий вид халви, не підлягає довгому зберіганню. Готується кустарним способом до національних свят. Головні компоненти: цукор, яєчний білок, мильний корінь, вода. Основна операція - збивання суміші компонентів в тягучу масу. Ароматизатори - лимонна цедра, кислота, ванілін.

Ніонс – невеликі круглі чорні оливки - благородні плоди французького Провансу.

Негус – старовинний напій схожий на глінтвейн. До складу негуса можуть входити портвейн, херес або солодке вино. З прянощів перевагу віддають мускатному горіху.

Нашарабі - грузинська назва увареного соку граната. У азербайджанській кухні називається «нар шераб» (букв. «гранатове вино»). Цю густу, чорну тягучу рідину використовують як приправу для м'ясних і рибних страв східної кухні, яким він надає кисло-солодкий смак. Особливо гарний він під відварну або смажену осетрину.

Начос - популярна закуска мексиканської кухні, що являє собою чіпси з тортильї з різними топпінгами. З начос подають соуси, заправки, салати, їх також додають в різні страви. Вперше вони були створені близько 1943 року, і складалися з смажених маїсових чіпсів і плавленого сиру.
Начос також може бути окремим блюдом, яке подають у пластиковому підносі, з двома відділеннями для чіпсів і соусу або на тарілці, де чіпси вже политі соусом (наприклад, чилі кон кесо).

Намаюба - плівка, знята з киплячого соєвого молока і висушена. У неї загортають суші.

Назук - вірменський і грузинський національний борошняний виріб. Готується як солодкий, так і солоний з тіста з олійно-борошняної начинкою. Кожен шар назука просочується топленим маслом і цукром, саме тому він славиться своїм ніжним смаком і танучим тістом.

Надав – виноградний цукор у великих кристалах.

Нут - Цей продукт також називають турецький горох, баранячий горох. Нут – це бобова культура, горох молочно-вершкового кольору діаметром 1,5 см.
 З вареного нуту роблять різноманітні страви – фалафель, паштет, хумус, його тушкують з м’ясними стравами. Нут дуже корисний, крім того, він особливо популярний серед вегетаріанців. Адже в складі нуту багато білку, марганцю, калію, фолієвої кислоти та вітамінів групи В, тому є непоганою альтернативою м’яса. Перед тим як готувати, нут необхідно замочувати на 6-8 годин.
Завдяки вживанню нута зменшується ризик серцево-судинних захворювань. Але варто пам’ятати, що нут досить довго перетравлюється. Тому тим, в кого є проблеми зі шлунком та кишечником, краще не вживати нуту.