Сферифікація - це одна із захоплюючих кулінарних технік, яка була представлена в ресторані elBulli в 2003 році, вона дозволяє нам готувати страви, які ми не могли собі уявити до цього. В її основі контрольоване гелеутворення з смакової рідини, яка занурюється в спеціальний розчин з кальцієм, утворюючи їстівні сфери з желейними капсулами на поверхні.
За своїм складом куркума унікальна, адже в ній ідеально поєднуються залізо, кальцій, йод і фосфор, а також вітаміни групи В (В1, В2, В3), вітамін С та інші. У наші дні в багатьох країнах куркуму використовують в якості основи для багатьох лікарських і омолоджуючих препаратів. Ще в стародавній Індії куркуму використовували для омолодження організму. Оскільки до її складу входять ефірні масла в поєднанні з жирними фенольними сполуками, які носять назву - куркуміни, в невеликій кількості вона здатна нейтралізувати руйнівну дію вільних радикалів, тим самим сповільнюючи процес старіння.
На вулицях Берліна готують і продають традиційні страви різних країн світу, але найпопулярнішими є каррівурст і донер-кебаб. Каррівурст - це добре просмажена свиняча сарделька в кетчупі, посипана каррі. Це національне німецьке блюдо можна покуштувати в Curry 36 в популярному районі Берліна Кройцберзі. Поціновувачі каррівурст зазвичай їдять його з картоплею фрі з майонезом і кетчупом.
Пекінська качка (кит. 北京烤鴨 Běijīng kǎo yā) — одна з найвідоміших страв китайської кухні. Рецепт пекінської качки став широко відомий з часів правління династії Юань, коли в 1330 медик і дієтолог, що відповідав за харчування імператора, Ху Сихуей, опублікував його у своїй фундаментальній праці «Найважливіші принципи харчування». Вважається, що цей рецепт походить з провінції Шаньдун. Страва користувалася популярністю при Юаньському дворі в Пекіні, чому і поширилася повсюдно з нинішньою назвою.
Кухня Мадрида вносить в іспанське кулінарне мистецтво свій особливий внесок. На думку більшості кухарів, столиця Іспанії урізноманітнила своїми рецептами кухні андалусійцев, галісійців, басків. Традиційними мадридськими стравами донині залишаються густі юшки «косидо мадріленьо» з суміші бобів, капусти, селери, моркви, ріпи, картоплі, що подаються в горщиках або з м’ясом птиці, або з вареної яловичиною або свининою; часниковий суп, картопляна запіканка «Тортилья», смажена на грилі риба «Бесуго». На закуску жителі Мадрида віддають перевагу «Тапас», які в багатьох барах і ресторанах міста подають до склянки вина або кухлю пива безкоштовно. Серед мадридських солодощів особливе місце займають грінки, пончики, вафельні трубочки і булочки з кремом.
Хліб складається з білків (клейковини), які містяться в борошні, і крохмалю. Є два види молекул крохмалю: амілоза і амілопектин, вони з’єднуються один з одним, утворюючи гранули. У печі при високій температурі крохмаль зв’язує молекули води і робиться аморфним, гранули м’якнуть, а під кіркою утворюється еластичний м’якуш. Однак через деякий час крохмаль переходить в кристалічний стан, в якому він знаходився в борошні, при цьому з нього виділяється поглиненаволога. Зерна його ущільнюються і зменшуються, між ними утворюються повітряні прошарки, в хлібі з’являються тріщини.Черствіючий м’якуш легко кришиться. Читати даллі...
Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно.
Більшість з нас знають про воду тільки те, що без неї «ні туди ні сюди». Але вона приховує багато загадкового, і багато властивостей не вивчені до цих пір.
Зі шкільної програми ми знаємо, що вода – рідка речовина, яка залежно від температури може бути твердою чи газоподібною. Насправді у неї не три стани, а набагато більше: 5 – коли це рідина, 14 – при мінусових температурах. А якщо вода перенасичена метаном, вона навіть може спалахнути. Не вся вода може замерзеути при температурі нижче нуля. В дужечистій воді, позбавленої домішок, температури трохи нижче нуля буде недостатньо – вона як і раніше залишиться рідкою. Але й для неї є свій поріг замерзання: просто він нижчий, ніж у звичайної води. Читати далі...
“Енергетик” у теперішньому вигляді з’явилися лише у 80-х роках минулого століття. Їх винайшов австралієць Дітріх Матешіч. Такий напій справді тимчасово бадьорить, та чи не оманливою є його дія? Дія енерготоніка триває 3-4 години. Цьому сприяє кофеїн. Фактично це основна складова енергетичних напоїв. На деякий час кофеїн справді тонізує, збуджує нервову систему, навіть покращує настрій. Водночас, ця речовина шкідливо впливає на роботу серця, зневоднює організм.
Часто кофеїн замінюють екстрактами гуарани чи женьшеню, хоча вони також містять невелику кількість кофеїну. На банках напою вказують також інші назви кофеїну: матеїн, теїн.
Всі енергетики сильногазовані. Це зумовлено тим, що саме таким чином можна прискорити заспоєння напою та збільшити його вплив. Сахароза і глюкоза – це легкозасвоювані речовини, що дуже швидко всмоктуються в кров. Різні підсилювачі смаку роблять енергетики смачними. Подібним чином діє і вугільна кислота. Вона ще більш прискорює негайний вплив напоюна організм, змушує його працювати на повну. Читати далі...
Кухня Барселони увібрала в себе кулінарні традиції середземноморської, іспанської та каталонської кухонь. Жодне з цих кулінарних віянь не зіпсувало, а навпаки, збагатило смакову палітру місцевої їжі.
У Барселоні обов’язково слід оцінити смакові якості закусок «Тапас», які так обожнюють місцеві жителі, що складаються з оливок, риби, хліба, шматочків м’яса, чіпсів, горішків. Зазвичай «Тапас» вживають з пивом або іншими прохолодними напоями. У пошані в Барселоні місцевий херес або «Ла Кава», місцеве шампанське, на честь якого каталонці влаштовують навіть невеличке свято в середині літа.