Марешаль – м'ясні страви , для приготування яких використовується тільки частина філе туші тварини або птиці. Так, наприклад, Марешаль з курей означало, що у страві використовувалася тільки грудна частина (філе). Страви типу «Марешаль» були створені у Франції в епоху Людовика XIV.

Манти – середньоазіатська страва  схожа  на пельмені, тільки в 3-4 рази більшими. Фарш для начинки готують зазвичай з баранини з великою кількістю смаженої  цибулі, іноді додають горох та зелень. Відварюють манти на пару в спеціальному посуді-манти-каскане.

Майлаі – креветки каррі з кокосом.

Мазурек (mazurek) - це польська традиційна святкова пасхальна випічка. А так же ця солодкість распространенна в Правобережній частині України, де подається до обіду, до чаю або до кави.

Мазагран – Прохолодний тонізуючий напій, популярний у Європі в XIX ст. Готується домашнім способом з натурального підсолодженої кави, на три чверті розведеної кип'яченою холодною водою з льодом.

Лохина - ягоди збирають вручну, свіжі зберігають протягом двох-трьох днів. Підвищенню врожайності сприяє охолоджувальне обрізування гілок, яке рекомендується провадити раз у три-чотири роки восени або до початку вегетаційного періоду. Великоплідні форми буяхів перспективні для введення в культуру.

Лобіо (від груз. ლობიო — квасоля) — страва грузинської, азербайджанської й вірменської кухонь зі стручків зеленої квасолі, а також з відвареної червоної квасолі із зеленню та/або зернами гранату. Подається з лавашом або ґомі.

Лаваш (вірм. լավաշ, перс. لواش‎ — lavâš, груз. ლავაში, тур. lavaş, азерб. lavaş) — прісний білий хліб у вигляді тонкого коржа із пшеничного борошна, розповсюджений переважно між народами Кавказу.
Лаваш - найпоширеніший тип хлібу у Вірменії, Ірані та Азербайджані. Іноді тісто перед випічкою посипають смаженим насінням кунжуту і/або маку. Поки лаваш гарячий він як маїсовий корж, але потім він швидко висихає, стаючи ламким і твердим. М'яка форма звичайно краща, через кращий смак і простоти створення обгорнених у корж бутербродів, однак суха форма може використовуватися для довгострокового зберігання й застосовуватися замість хліба в церемонії євхарістії в Вірменської Апостольської Церкви. Хліб лаваш також використовується із шашликом. Читати далі...

  Лінгвіні - довга плоска і вузька паста, по-італійськи «язички». Подають лінгвіні найчастіше в гарячому вигляді з соусами і морепродуктами.

  Лимончелло (італ. Limoncello) - популярний італійський лимонний лікер. Здебільшого випускається в південній Італії, зокрема, на
узбережжі Амальфі , на островах Капрі, Іскья, на Сицилії, Сардинії.
  Лікер випускається методом настоювання лимонної шкірки (а не дистиляції), тому в лимончелло міститься велика кількість вітаміну C. Термін настоювання - зазвичай 3-5 днів. Також до складу напою входять спирт, вода і цукор. Заключною стадією виробництва є емульсіфікація напою в  спеціальних машинах.
В Італії лимончелло - найпопулярніший місцевий напій після кампарі. Лікер вживають і в чистому вигляді , як діжестів і як столовий напій або десерт, і як компонент коктейлів. Лимончелло п'ють охолодженим з маленьких високих чарок, які попередньо витримують у морозильній камері , щоб стінки вкрилися тонким шаром льоду. Іноді лід додають в сам лікер. Найчастіше ресторани готують власний лікер з унікальним смаком. У нас же лимончелло поки поширений вкрай мало.