Панір - це один із сортів кисломолочного сиру. Його батьківщина – Індія.
Цей сир додають в супи, салати, роблять з нього канапе. Панір – дуже поширений компонент індійських страв. Також пресований панір використовують для приготування солодощів. Та цей сир достатньо калорійний, тому не варто ним зловживати, якщо ви дбаєте про фігуру. Читати далі...
Полента - це кукурудзяна крупа, яка виготовляється в результаті помолу кукурудзяного зерна. Вона не містить клейковини, тому її не можна використовувати для приготування дріжджового хлібу.
Також словом полента називають страву італійської кухні – кашу, яка нагадує мамалигу чи банош. Батьківщина поленти – м. П’ємонт. Традиційно її готують так: кукурудзяну крупу відварюють в підсоленій воді, додають тертий сир та підливки чи соуси за смаком. Поленту їдять гарячою, щойно приготованою. А холодну поленту нарізають шматками та обсмажують.
Пісочне тісто має бути щільне і крихке. Основні інгредієнти його – борошно і вершкове масло (або маргарин). Як сполучний елемент може додаватися яйце або навіть вода. У випічці з начинками, особливо солодкими, пісочне тісто частіше буде нейтральним, несолодким. Класичні пропорції пісочного тіста: 2 частини (масові) борошна + 1 частина вершкового масла (більш крихке) або 3 частини борошна + 1 частина масла (більш тверде). Яйця додають по 1 штуці на 1 склянку борошна. Плюс дрібка солі. Замішуйте пісочне тісто з холодних інгредієнтів, щоб масло не відшаровувалося. В рецепті може бути і цукор.
Пармезан – італійський твердий сир із зернисто-лускатою, ламкою структурою. Називається
так тому, що спершу пармезан випускався в декількох провінціях регіону
Емілія-Романья: Парма, Реджо-Емілія, Модена, а також в Мантує і Болонье.Пармезаном посипають пасту, додають у
суп і різотто, а також їдять з бальзамним оцтом. У Емілії-Романье його
часто їдять з грушами і волоськими горіхами в кінці трапези.
Пивний (солодовий) оцет - виготовляється він з ячмінного солоду. Використовують у приготуванні чатні і маринадів. Має різновиди: безбарвний дистильований (найміцніший, використовують для маринування цибулин і інших невеликих овочів, не міняє колір продукту) і коричневий (забарвлений карамеллю, використовується в кулінарії для приготування темних чатні). Солодовий оцет менш кислий, ніж винний, але його смак достатньо виражений, тому в салатних заправках його краще не використовувати.
Пунш – це загальна назва коктейлів, як правило, алкогольних, з додаванням фруктів або фруктового соку. У назві криється суть пуншу (у перекладі з хінді, "пунш” – "п’ять”) – п’ять головних інгредієнтів входять до класичного пуншу: ром, цукор, сік лимона, вода і чай.
Популярність в Європі завоювали пунші на основі рому. Безалкогольні варіанти напою роблять на основі шматочків свіжих і консервованих фруктів, сиропів, соків.
Рожевий перець також відомий як бразильський. Солодкувато-перцевий смак і аромат рожевого перцю нагадує імбир, але при цьому він більш м’який, без зайвої гостроти, з м’яко-пряними нотками анісу, ментолу, родзинок, цитрусових і ялівцю. Ягоди бразильського перцю можна сушити і маринувати (в розсолі ягоди стають зеленуватими). Читати далі...
На відміну від чорного, білий перець наділений менш пекучим смаком, але його аромат при цьому сильніше. Це зумовило його застосування в якості приправи до продуктів, що мають або дуже слабкий, або якийсь специфічний запах. Їм приправляють страви з відвареної телятини, морепродуктів, додають для аромату в білі соуси. Читати далі...
Пхалі – грузинська овочева закуска. Страва складається з двох основних компонентів: заправки, виготовленої з волоських горіхів, гострого перцю, часнику, кінзи, ріпчастої цибулі, хмелі-сунелі, солі і винного оцту; основного інгредієнта, яким може бути: шпинат, спаржа, листя (бадилля) буряка, білокачанна капуста, молоде листя кропиви, екала (дослівно - колючка, відома як сассапаріль) та ін.
Панір - це один із сортів кисломолочного сиру. Його батьківщина – Індія.
Полента - це кукурудзяна крупа, яка виготовляється в результаті помолу кукурудзяного зерна. Вона не містить клейковини, тому її не можна використовувати для приготування дріжджового хлібу.
Пісочне тісто має бути щільне і крихке. Основні інгредієнти його – борошно і вершкове масло (або маргарин). Як сполучний елемент може додаватися яйце або навіть вода. У випічці з начинками, особливо солодкими, пісочне тісто частіше буде нейтральним, несолодким. Класичні пропорції пісочного тіста: 2 частини (масові) борошна + 1 частина вершкового масла (більш крихке) або 3 частини борошна + 1 частина масла (більш тверде). Яйця додають по 1 штуці на 1 склянку борошна. Плюс дрібка солі. Замішуйте пісочне тісто з холодних інгредієнтів, щоб масло не відшаровувалося. В рецепті може бути і цукор.
Пармезан – італійський твердий сир із зернисто-лускатою, ламкою структурою. Називається
так тому, що спершу пармезан випускався в декількох провінціях регіону
Емілія-Романья: Парма, Реджо-Емілія, Модена, а також в Мантує і Болонье.
Рожевий перець також відомий як бразильський. Солодкувато-перцевий смак і аромат рожевого перцю нагадує імбир, але при цьому він більш м’який, без зайвої гостроти, з м’яко-пряними нотками анісу, ментолу, родзинок, цитрусових і ялівцю. Ягоди бразильського перцю можна сушити і маринувати (в розсолі ягоди стають зеленуватими).
На відміну від чорного, білий перець наділений менш пекучим смаком, але його аромат при цьому сильніше. Це зумовило його застосування в якості приправи до продуктів, що мають або дуже слабкий, або якийсь специфічний запах. Їм приправляють страви з відвареної телятини, морепродуктів, додають для аромату в білі соуси. 
Пянсе, Пян-Се - парові пиріжки з дріжджового тіста з начинкою з м'ясного фаршу, капусти, цибулі, часнику і чорного перцю.
Пхалі – грузинська овочева закуска. Страва складається з двох основних компонентів: 
